Гашек: «Я не дивлюся НХЛ і теніс – у цих змаганнях підтримують війну в Україні»

Олімпійське золото Нагано, два Кубка Стенлі і десятки індивідуальних трофеїв в НХЛ. Це всього лише список деяких досягнень колишнього хокейного воротаря Домініка Гашека, який кілька тижнів тому був названий The Athletic шостим кращим гравцем канадсько-американського турніру всіх часів.

У великому інтерв'ю Гашек розповів про свою кар'єру за кордоном, роботі в росії, а також про свої спроби заборонити російським спортсменам брати участь в спортивних змаганнях.

---

— З двома Кубками Стенлі, олімпійським золотом і рядом особистих нагород ви перейшли в московський «Спартак» в 2010 році. У зв'язку з російською агресією ви говорили по чеському телебаченню: «Домінік, не хвилюйся, це росія».

— Я провів там один сезон, і це був відмінний досвід, щоб зрозуміти російський менталітет... Тим більше, якісна ліга. Я б сказав, трохи краще, ніж в чеській лізі, але, звичайно, не так добре, як в НХЛ.

Таких історій було багато. Одне зрозуміло, що там все працює якось по-іншому. Правила там можуть змінюватися в основному в залежності від того, скільки влади у людини. Якщо людина там не живе, їй може бути все одно. І всі приймають це як факт.

Наведу приклад: керівництву потрібно було позбутися тренера, але йому не сказали, що його звільнять. Його відправили до лікаря, і він написав йому, що у нього проблема з легенями, і йому потрібно побути вдома два тижні. І нам, тобто команді, сказали, що якщо ми зіграємо добре, ваші тренери більше не повернуться... Просто там таке різне відбувається, чого ми не могли зрозуміти. Але вони сприймають це як нормальну частину життя. До речі, тренер так і не повернувся, хоча в газетах писали, що з ним все в порядку...

Люди в країні різні і вважають само собою зрозумілим такі справи. Краще на цьому не зациклюватися. Я швидше посміявся над цією ситуацією з масажистами, і вони, ймовірно, теж. Вони знали, що саме так влаштована їхня країна. На тих, хто керує, правила не поширюються так само, як на тих, хто знизу.

— Ви пізнали російський менталітет за рік. Ось я і запитаю, чи вважаєте ви особисто, що більшість росіян при цьому налаштовані так, що війна в Україні – це правильно.

— Перш за все, я хотів би сказати, що в той рік, коли я там грав, я ніколи в житті не думав, що щось подібне може статися. Я зрозумів, що у росії є якісь проблеми, але швидше це внутрішні. Я ніколи не думав, що росія нападе на іншу країну, щоб заволодіти її територію.

Важко сказати, чи згодна там більшість з війною, але, згідно з повідомленнями в ЗМІ, це ймовірно. Швидше за все, путін вселив більшості людей в росії, що в Україні є фашисти і вони йому вірять. Однак треба сказати, що є десятки відсотків людей, які йому не вірять. Але в той же час вони знають, що якщо будуть критикувати керівництво країни, то нічим собі не допоможуть. Навпаки, вони знають, що серйозно зашкодять собі. І не тільки собі, але і своїм близьким. Тому, за винятком, всі кивають або мовчать. 

— А з ким-небудь з одноклубників зі «Спартака» спілкуєтеся?

— Ні. Я був в контакті з одним з «Спартака» ще до війни. Я брав у нього інтерв'ю для «російського радіо» про хокей. Зараз я перебуваю в постійному контакті з Олексієм Житником. Ми довго грали разом в «Баффало». Він українець і з початку війни захищає Київ.

— Але було б цікаво дізнатися, що вони думають насправді. 

— Звичайно, було б цікаво.

— Ви вже виконали велику роботу після вторгнення в Україну. Наприклад, ви написали відкритий лист у спортивні ліги. Ви пам'ятаєте перший день лютого минулого року, коли росія вторглася в Україну?

— Точно не пам'ятаю, але, звичайно, для мене це був шок.

Але я пам'ятаю, що про це говорили днів десять. Тоді наш президент, який повинен був мати доступ до всієї інформації, навідріз це заперечував. Зізнаюся, до останнього моменту я думав, що це просто якась гра з їхнього боку. Свого роду тиск, щоб росія отримала від цього якісь політичні та економічні вигоди. Коли це сталося, для мене було шоком, що в Європі одна країна може увійти в іншу з армією і зайняти її територію.

— І через який час після цього ви взагалі зайнялися вирішенням питання російських спортсменів?

— Я відразу засудив таку агресивну імперіалістичну війну. Однак мені потрібно було привести думки в порядок. Людині знадобилося кілька днів, щоб зрозуміти, що мотивувало російську війну. А що, навпаки, може допомогти українцям. Є багато таких речей. У зв'язку з тим, що я був спортсменом і провів тридцять років на міжнародній арені, я намагаюся допомогти своєю думкою і ставленням, особливо там. Крім того, я рік грав в росії, і протягом всієї моєї кар'єри у мене були як російські, так і українські товариші по команді.

— Ви виступаєте за заборону старту російських спортсменів на всіх змаганнях. Як щодо того, щоб не звинувачувати спортсменів?

— Я повністю згоден з цією думкою. Хлопчики і дівчатка в основному не винні. Але те, як зараз встановлені правила, на жаль, всякий раз, коли вони виходять на лід, тенісний корт або басейн, як громадяни російської країни, вони є найкращою рекламою російських дій.

Тобто російська війна і російські злочини, в тому числі геноцид українських дітей. Всякий раз, коли російські спортсмени змагаються з нами, це завдає величезних економічних збитків Україні, і, перш за все, безлічі загиблих українців, а також українських солдатів. І ми не повинні цього допустити.

— Вам не здається, що це колективна вина?

— Мова йде не про якусь колективну вину, а про порятунок людських життів і про те, щоб зробити все можливе для припинення війни. Йдеться про допомогу українським, а й російським громадянам, які марно вмирають. Можливо для уточнення. Кожен громадянин, а значить і спортсмен, є рекламою своєї країни, і вона завжди цим користується. Це факт, це абсолютно нормально і в цьому немає нічого поганого. Тобто, якщо ви не ведете імперіалістичну війну і не робите злочинів. Тоді ви автоматично стаєте, як і російські спортсмени, відмінною рекламою підтримки цих звірств.

— Я хотів привести у приклад артемія панаріна, який близько двох років тому офіційно підтримав алєксєя навального.

— Так, я чув про це. Але, на жаль, сьогодні ті умови, які вони ставлять, панарін є прекрасною рекламою російської війни. Може усвідомленно, а може неусвідомленно. Може бути, він підтримує вбивства в Україні і окупацію української території, може бути, в душі він проти цього, але цього ми знати не можемо. Однак ми знаємо, що українські громадяни і російські солдати гинуть через те, що панарін виходить на лід в НХЛ. На жаль, це так, і ми повинні це зупинити.

Вони не можуть грати, це факт. Якщо ми не хочемо, щоб в Україні вмирали люди, російських спортсменів зараз до нас не допустять. Але уявляєте, як багато хто з них відчувають себе в цій ситуації?

Міжнародний олімпійський комітет і окремі спортивні федерації повинні почати спілкування з урядами своїх країн. Ці країни повинні встановити правила, за якими російські спортсмени повинні мати можливість отримати візу біженця і, отже, притулок в цих країнах. 

В принципі, дуже схожа допомога на ту, яку отримували наші громадяни при тоталітаризмі. Звичайно, для того, щоб ці російські спортсмени отримали візу біженця, вони повинні відповідати дуже жорстким умовам. Засудити російську імперіалістичну війну і пов'язані з нею злочини і діяти відповідно як публічно, так і в приватному порядку. Звичайно, ці сміливі російські спортсмени могли б потім змагатися в наших країнах, а найкращі могли б навіть поїхати на Олімпіаду, де виступали б за збірну біженців. Ви уявляєте, як з цих спортсменів вийшли б відмінні антивоєнні посли?!

— Звичайно, але чи вважаєте ви це реалістичним?

— Так звичайно. Необхідно, щоб все більше і більше людей висловлювали себе подібним чином, що я відчуваю і в Чехії, і в світі. У будь-якому випадку, попереду у нас багато роботи. Але в той же час у нас є величезна мотивація. Ми намагаємося врятувати багато українських і російських життів. І в той же час ми захищаємо нашу країну.

— Ви вже говорили про Олімпійському комітеті, зараз обговорюється повернення росіян на Олімпіаду. Зокрема, глава нашого Олімпійського комітету Йіржі Кейвал в минулому році підписав заяву з рекомендацією заборонити старт російським спортсменам, а зараз він говорив про модель Олімпійських ігор 1992 року, тобто про старт під нейтральним прапором.

— Я був би дуже радий, якби всі чиновники, які стоять на чолі і будуть своїм голосуванням приймати рішення про старт росіян, несли особисту відповідальність за своє рішення. Тобто не тільки сама спортивна федерація або Міжнародний олімпійський комітет, а й людина, про яку йде мова. Ось наприклад, і нічого особистого в цьому немає, якби пан Кейваль проголосував в МОК за повернення росіян, тим самим підтримавши російську війну і злочини, то він би в даному конкретному випадку ще й відповідав за економічний збиток і людські жертви в Україні. У тому числі убитих. Звичайно, я говорю про кримінальну відповідальність.

— У нашого Олімпійського комітету своєрідна структура. 

— Я її не знаю. Я знаю кілька людей особисто, але я не знаю, як це там працює. Я тільки знаю, що пан Кейваль має право голосу в Міжнародному олімпійському комітеті. Він може голосувати за або проти. 

— Якби все дійсно дійшло до того, що росіяни вийдуть на Олімпіаді, ви за бойкот чеських спортсменів?

— По-перше, я б взагалі не дивився Олімпіаду. Сьогодні я не дивлюся НХЛ або теніс, тому що знаю, що ці змагання підтримують війну. Ці змагання стали причиною багатьох смертей. Досить почути НХЛ по радіо і я відразу бачу там вбитих солдатів або мирних жителів. Для мене людське життя більше, ніж навіть найкрасивіша гра. Я б в жодному разі не дивився Олімпійські ігри, але в будь-якому випадку, як офіційна особа, я б не став вирішувати за чеських спортсменів.

Я б порадив не брати участі, але я б залишив це на розсуд кожного. Я б не заборонив їм, якщо вони хочуть туди поїхати і позмагатися, я б дозволив їм за їхній рахунок. Але гімн Чехії там грати не повинен. У змаганнях, де можуть брати участь російські спортсмени, ні за яких обставин не повинен звучати наш гімн, громадяни Чехії не повинні бути одягнені в нашу чеську одяг з чеським прапором або чеським гербом. Якщо хтось хоче поїхати туди як приватна особа, це його рішення. Я б не дозволив собі перешкодити йому або їй в цьому. Я не вище закону....

— І ви б звинуватили спортсменів? Працюють по чотири роки, деякі все життя, а шанс може і не випасти.

— Так, як громадянин Чехії, я б був обурений, але я зрозумів, що це його мрія, до якої він довго готувався. Але якщо там будуть змагатися російські спортсмени, це буде реклама російської війни і злочинів. Як я вже говорив без гімну, під прапором, як приватні особи, а не як представники нашої країни. Ось як би я підійшов до цього як функціонер. 

Думаю, тільки парламент нашої країни може заборонити їм туди поїхати.

— Що б ви сказали на закінчення?

— Я б дуже хотів сказати всім спортсменам, щоб вони зробили все можливе, щоб закінчити війну. Задіяно багато життів. Навіть найкрасивіша гра в світі, не може бути важливіше людського життя. 

Звертаюся до тих, хто, як і я, вже не грає, не бійтеся висловлюватися і робити те, що допоможе покласти край війні. Вкрай важливо, щоб ми не боялися висловлювати свою думку. Давайте всі разом зробимо все, щоб зі спорту зникла реклама про російську війну і російських злочинах. Це врятує багато життів, ось і все!