Канада завоювала черговий трофей, а Латвія та Німеччина – серця: головні підсумки чемпіонату світу з хокею

Вчора, 28 травня, драматичним фіналом між збірними Канади і Німеччини завершився 86-й чемпіонат світу з хокею, що проходив в Тампере та Ризі. Представляємо вашій увазі головні підсумки світової першості, яка, безсумнівно, надовго залишиться в пам'яті вболівальників і назавжди увійде в історію цього виду спорту.

Один з найсенсаційніших ЧС – і це прекрасно!

Вболівальники, які в своєму житті бачили хоча б кілька чемпіонатів світу, знають, що в міжнародному хокеї, як правило, немає місця великій кількості сенсацій. На рівні збірних в цьому виді спорту є дуже обмежена група лідерів, які істотно виділяються на тлі інших, і всі найвищі місця зазвичай дістаються їм. Але цей ЧС був справді особливим. Він показав, що це правило працює далеко не завжди, і коли воно не працює, світова першість стає максимально цікавою і непередбачуваною. Сьогодні в хокеї найвищого рівня навчилися грати не тільки 5-6 кращих збірних планети. За роки еволюції і розвитку цієї гри на чемпіонатах світу з'явилася солідна група переслідувачів, здатна не просто давати бій грандам, але і перемагати їх. Звичайно, гранди завжди можуть скаржитися на те, що в силу тих чи інших причин, головна з яких зазвичай – триваючий під час ЧС плей-оф НХЛ, вони не завжди можуть розраховувати на своїх найкращих хокеїстів. Але така ситуація виникає чи не щороку, так що цей момент варто приймати як об'єктивні реалії, а не привід для виправдання.

Деякою мірою цікавості та сенсаційності чемпіонатам світу сприяє відсутність на них збірної росії. За часів, коли національна команда країни-терористки ще не була вигнана з міжнародного хокею, вона, як правило, тягла на ЧС всіх кращих, найсильніших гравців. Це, в свою чергу, змушувало посилюватися й інші команди. Зараз, коли росії немає, подібна гонка озброєнь частково зникла, і це дає набагато більше шансів скромним командам в боротьбі з визнаною елітою.

Так чи інакше, цей ЧС з хокею був одним з найсенсаційніших і непередбачуваних, як мінімум, за останні роки. І творцями головних сенсацій, звичайно ж, стали збірні Латвії і Німеччини.

Подвиги Латвії та Німеччини – те, що робить хокей кращим і цікавішим

Одна з головних причин, через яку ми любимо спорт – його непередбачуваність. Людям подобаються історії про Давида і Голіафа, падіння фаворитів і перемоги слабких над сильними. І найбільшу кількість таких історій на цьому ЧС нам подарувала збірна Латвії. Спочатку команда встигла застрибнути в останній вагон плей-оф завдяки перемозі над Швейцарією, яку до цього не міг зупинити ніхто (4:3 ОТ). Здавалося, що на цьому команда досягла свого максимуму, але в чвертьфіналі була сенсаційно обіграна збірна Швеції (3:1). У цей момент Латвія вже переписала свою історію на ЧС, адже це був її перший вихід в 1/2. Здавалося, що в півфінальному матчі грізна Канада не залишить жодного шансу підопічним Харійса Вітоліньша, проте нічого подібного не сталося. Латвійці не просто дали гідний бій «кленовим листкам», а й до останніх хвилин зберігали реальні шанси поборотися за перший в своїй історії фінал. Однак не склалося: Латвія програла 2:4 і вирушила в матч за третє місце.  

Там на неї чекала одна з кращих команд цього ЧС – збірна США. До півфіналу американці демонстрували, мабуть, найкращу гру серед всіх учасників світової першості. Вони були єдиною командою, яка виграла всі матчі групи, просто не помітили збірну Чехії в 1/4 (3:0), а сенсаційна поразка від Німеччини в 1/2 фіналу (3:4 ОТ) сприймалася швидше як випадковість і виняток з правила. Але Латвія зуміла показати, що ця ідеальна збірна США не така вже й ідеальна, і закінчити історичний для себе чемпіонат світу з бронзовими медалями. По ходу матчу за 3 місце латвійці двічі вели в рахунку, один раз відігравалися, і все ж зуміли дотиснути зіркового суперника в овертаймі (4:3). Латвія написала найкращу сторінку в своїй хокейній історії і задала просто божевільну планку наступним поколінням, досягнувши результату, повторити або перевершити який коли-небудь буде справжнім подвигом. 

А ось збірній Німеччини вдалося стрибнути ще вище. Можливо, її неймовірний успіх сприймається трохи спокійніше, ніж латвійський, адже в історії німецького хокею подібні досягнення вже ставалися. До цього року Німеччина двічі грала в фіналах ЧС, правда це було дуже давно – в 1930 і 1953 роках. Зі свіжіших досягнень був фінал Олімпіади-2018 і півфінал ЧС-2021. Але те, що для німців подібні досягнення не нові, ніяк не применшує їхніх успіхів на цій світовій першості. Як і Латвія, підопічні Харольда Крайса почали груповий етап дуже невпевнено – з трьох поразок від найсильніших команд групи – Швеції, Фінляндії та США. 

Але в матчах, що залишилися німці зуміли взяти своє і вийти в плей-оф, що, загалом, і повинні були робити. У чвертьфіналі команда досить впевнено розібралася зі Швейцарією (3:1), а в півфінальному поєдинку проти бездоганної до цього команди США видала, можливо, найкращий матч цього чемпіонату світу. Пропустивши дві шайби на перших хвилинах зустрічі, німці зуміли відігратися ще до перерви, і почали другий період за рівного рахунку. У другому періоді американці знову вийшли вперед, але за 83 секунди до кінця останньої 20-хвилинки основного часу Німеччина знову відігралася, а в овертаймі вирвала просто неймовірну перемогу, якою шокувала весь хокейний світ. 

У фіналі зі збірною Канади німці змогли чинити опір тільки в двох періодах, а ось в третьому трохи підсіли і в підсумку програли 2:5. Але те, що команда до останнього боролася за перемогу в фіналі чемпіонату світу – вже прекрасне досягнення для німецького хокею. 

Гранди не вразили 

Якщо деякі команди другого ешелону на цьому турнірі дійсно стрибнули вище голови, то ось визнані гранди залишили про себе не найкраще враження. Одна з головних загадок ЧС – як збірна США примудрилася залишитися без медалі. 

Підсумковий результат американців вкотре продемонстрував, що матчі групи і плей-оф – це дві великі різниці, і успішний виступ на першому етапі абсолютно нічого не гарантує в матчах на виліт. Програти у вирішальний момент Німеччині (3:4 ОТ) і Латвії (3:4 ОТ) – це справжня катастрофа. Але якщо американці програвали лише в овертаймах і при досить непоганій грі, то інші топи проявили себе ще гірше. 

Одне з головних розчарувань цього ЧС – збірна Фінляндії. Дві поразки від суперників свого рівня в групі (1:4 проти США і 1:2 Б проти Швеції) і безнадійний виліт від Канади в чвертьфіналі (1:4) зробили цю світову першість однією з найбільш безславних для суомі за останні роки.

Не проявила себе і збірна Швеції. Команда демонструвала хороші результати на груповому етапі, але не завжди показувала ту гру, яку ми чекаємо від гранда. В результаті розплата за не найяскравіший хокей для «трекронур» настала вже в чвертьфінальному матчі проти Латвії (1:3). 

Слабкий ЧС провела і збірна Чехії. У групі команда програла аж тричі: Латвії (3:4 ОТ), Швейцарії (2:4) і Канаді (1:3), а в чвертьфіналі не змогла нічого протиставити США і виглядала просто хлопчиками для биття (0:3). 

Канада – це щось особливе. Їм не обов'язково грати добре, щоб вигравати ЧС

Збірна Канади на цьому турнірі теж не продемонструвала нічого надприродного, але це не завадило «кленовим листкам» виграти 28-й чемпіонат світу в своїй історії. Канада не була бездоганною ані в групі, де поступалася Швейцарії (2:3) і навіть скромній Норвегії (2:3 Б), ані в плей-оф, де дуже помучилася в півфіналі з Латвією (4:2) і трохи менше – у фінальному поєдинку з Німеччиною (5:2). Але результат на табло, і Канада – новий чемпіон світу з хокею. 

Втім, їм не звикати брати золото навіть тоді, коли турнір складається не кращим чином. Чого тільки вартує перемога на ЧС-2021, де Канада в відверто слабкому складі, який всі списали ще до старту турніру, ледве-ледве вилізла з групи, але в підсумку підняла кубок над головою. Так вміють тільки канадці: це їхня гра, їхній турнір і їхній черговий заслужений тріумф, з чим родоначальників хокею можна тільки привітати.

Особисті нагороди:

MVP – Артурс Шіловс (воротар, Латвія)

Символічна збірна за версією ЗМІ:

воротар 

Артурс Шіловс (Латвія)

захисники

МакКензі Вігар (Канада), Моріц Зайдер (Німеччина)

нападники

Джон Петерка (Німеччина), Рокко Грімальді (США), Домінік Кубалік (Чехія)

Кращі гравці за версією директорату IIHF:

воротар

Артурс Шіловс (Латвія)

захисник

МакКензі Вігар (Канада)

нападник

Джон Петерка (Німеччина)

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

У матеріалі використані фото IIHF