Чому український футбол переповнений «зрадою», але немає особливого сенсу звинувачувати гравців

Український новачок казахстанського Ордабаси ввечері 9 лютого просто «розірвав» вітчизняний інформпростір скандальним першим інтерв'ю у складі нового клубу. Власне, ось що сказав ще нещодавно центрбек збірної України про російську мову:

Зараз є таке дивне відчуття, бо я виїхав з України у 2016 році, і ось зараз 2024 рік – я ніби знову повертаюся в цю атмосферу, коли всі розмовляють твоєю мовою, розумієш усіх людей довкола. Це трохи дивно, але водночас приємно.

«Трохи дивно і приємно, що розмовляють твоєю мовою». Так і запишемо. А це, між іншим, колишній гравець Карпат із самого «Бандерштадту», Львова. Ні, звичайно, можна припустити, що на тлі загроз північному Казахстану з боку «говорящих голів» з ерефії в клубі вирішили всією командою говорити «солів'їною». Але, швидше за все, це не той випадок.

А не той, бо клуб, у якому грають три українці (Бєсєдін, Макаренко і, власне, Пластун), вирішив, що йому норм грати з воронезьким факєлом. З країни, яка чинить агресію щодо Батьківщини твоїх гравців. Раніше молодіжні команди Ордабаси також грали з однолітками з краснодара.

До речі, щодо спарингів з росіянами. Братиславський Слован зіграв із московським динамо. Ці хоч не сильно це афішували, не опублікувавши звіти про матч на своїх ресурсах. Але заяви тренера про «внєпалітікі» все зіпсували.

Майже одразу з'являється новина про перехід вінгера київського Динамо Жерсона Родрігеша до Слована. Звичайно, це легіонер, але ти, друже, перезапустив кар'єру в цій країні та пограв у Лізі чемпіонів. Можна було якось подумати. Але це ж Жерсон, яке думати? Згадуємо, численні проблеми з режимом, через які його і «спихували» в оренди. Терпіння Мірчі Луческу вистачило на півтора сезони. Найкращі півтора сезони у кар'єрі люксембуржця.

Але форвард Артем Бесєдін – цілком українець. Навіть прямо вплинув на історичне досягнення збірної на Євро-2020, ціною травми заробивши вилучення на собі. Та й Євген Макаренко – вихованець киян. Якихось публічних заяв щодо спарингів із росіянами й під лупою не видно. Може, автор цього матеріалу погано шукав, звісно.

У Динамо спробували пояснити, чому клуб віддав Родрігеша у місце «с душком». Не винна я і все у цьому роді. Припустимо.

Перехід Жерсона Родрігеша до «Словану» Братислава відбувся у зв'язку з особистим бажанням футболіста та його відмовою повертатися до ФК «Динамо» Київ, про що він повідомив керівництво нашого клубу.

Ми не підтримуємо використання псевдогасла «Футбол – поза політикою», бо сьогодні жоден спортсмен, який представляє свою країну, не може бути поза політичним контекстом. Російським клубам не місце на жодному зі стадіонів світу.

Також у новому році запам'яталися «чудові» слова вже грузина Георгія Цитаїшвілі щодо виступів за юнацьку збірну України. А на ЧС U-20 у 2019 році не соромився співати гімн.

Для академії Динамо Київ мені потрібний був український паспорт, щоб я залишився у клубі. У мене була мрія потрапити до першої команди Динамо Київ, тому я й узяв паспорт. Але я не мав мрії потрапити до національної збірної України.

Після скандального інтерв'ю Цитаїшвілі заявив, що більше не спілкуватиметься з українськими медіа. Образився, бідний. Так і уявляється, як журналіст прив'язував до язика гирю вагою в центнер, яка за нього тягла, еге ж. І знову, до речі, гравець Динамо. Згадуємо чудову історію про порушення футболістами юнацької команди киян комендантської години у клубі «Boho».

І все це лише останнім часом. Але, якщо чесно, немає особливого сенсу сильно розвивати «зраду» щодо цього. Насправді дуже дивно вимагати від наших футболістів бездоганності у питаннях світогляду та політики.

І причина до банально проста. По-перше, освіта. Коли ти не просто бігаєш у футбольчик після школи, а справді розглядаєш кар'єру футболіста у майбутньому, в наших реаліях тобі буде важко нормально вчитися. Клуби у переважній більшості не приділяють освіті гравців, що підростають, належної уваги.

А коли ті підходять до першої команди, не проводиться достатньої роботи щодо взаємодії з медіа в принципі. Це стосується не лише світоглядних аспектів. Ведення соцмереж, грамотний виклад думок, розуміння, що можна видавати на загал, а що – не можна, як поводитися, коли вийшов «в люди».

На Заході це давно поставлено на потік. Футболістів реально вчать давати інтерв'ю. Не всім, щоправда, допомагає, але це правда поодинокі випадки. У випадку Пластуна, швидше за все, річ у тому, що він просто «ляпнув», не подумавши. Цілком ясно, що захисник намагався донести, що немає мовного бар'єру і він може спілкуватися вільніше. А вийшло щось на рівні «мишебратья».

Набагато страшніше, коли до скандалів потрапляють футбольні люди, яких фільтрувати свої слова та дії зобов'язує статус. А іноді навіть цілі структури.

Новий президент УАФ Андрій Шевченко встиг, як кажуть у шахах, «позіхнути» двічі. Спочатку тоді ще кандидат у голови асоціації привітав італійців із виходом на Євро-2024. Про це повідомив президент місцевої федерації Габріеле Гравіна.

Першим нас привітав Андрій Шевченко – друг, із яким я багато років спілкуюся безпосередньо. Він знає, хто ми є, і усім серцем цінує те, що італійська федерація робить і робитиме для українського народу.

Ми заслужили такий результат у тому матчі, так само як ми справедливо заслужили вихід з групи, про яку ніхто не говорить, але вона була найважчою з 4 сильними командами. Непризначений пенальті для України? Зведення виступу до одного епізоду здається мені чистим мазохізмом. Не віддавати належної оцінки кваліфікації – неповага до збірної Італії.

Мало того, що це був наш суперник у кваліфікації. Так, він ще й пройшов нас зі скандалом із непризначеним на Мудрику пенальті. Хоча навіть італійці визнавали, що він був –. Але «найепічніше» – травневі висловлювання головного тренера збірної Італії лучано спаллетті:

Якщо «Наполі» перемагає в чемпіонаті, якщо «зеніт» стає чемпіоном, це означає, що і ми, і «зеніт» - подвійні чемпіони! Ми любимо одні й ті самі речі: море, небо, у нас однакові кольори. І нам, і «зеніту» подобається вигравати трофеї.

Вітаю боса - олексія міллера! Вітаю мого друга - сергія семака! Вітаю футболістів і всю команду «зеніта»! Я вас люблю! Давай, «зеніт»!

До речі, на цьому ж попались на голосування премії FIFA The Best головний тренер збірної України Сергій Ребров та представник прес-служби УАФ Валерій Новобранець. Вони проголосували від України за любителя грошей «газпрому». Щоправда, журналіст свою помилку публічно визнав. За сміливість однозначно плюс.

Не надав під час голосування цьому значення, забув. Чисто пройшовся по спортивних досягненнях – і поставив на друге місце. Я проти тези, що спорт поза політикою, але тут чисто мій завтик, визнаю.

Вдруге Шевченко (або його команда) публічно помилився, включивши до почесного членів Виконкому УАФ Віктора Межейка. Він раніше був звинувачений у розгоні Євромайдану у Запоріжжі. Щоправда, новий президент УАФ пообіцяв розібратися.

Це мої перші кроки. Я розберуся із ситуацією.

І справді, можна йому повірити, адже Шевченко дійсно зробив багато для просування українського порядку денного на закордонну аудиторію. Банально могло не вистачити часу для розуміння всіх нюансів. А зайва дипломатичність із італійцями, хочеться сподіватися, принесе свої дивіденди на міжнародній арені.

Якщо від когось і вимагати, то від функціонерів, тренерів та клубів. А футболісти, на жаль, вони будуть вляпуватись і надалі. Просто тому, що способам цього уникнути треба вчити. А це робота клубів.

Засмучує, звичайно, той факт, що Ребров не прокомунікував свій вибір на користь спаллетті. Та й узагалі, його часом дещо зарозуміле спілкування з журналістами. Але це вже тема окремої розмови.