Пушич: «Ситуація в Україні повністю відрізняється від усього, що кожен із нас звик бачити у своїх країнах»

 – Попрацювавши кілька тижнів тренером Шахтаря, з якими труднощами ви стикаєтеся в повсякденному житті, при роботі з командою в умовах війни та враховуючи, що вона торкнулася членів родин багатьох гравців. Чи впливає це на вас психологічно?

– На мою думку, якщо ваше запитання було про роботу за тих обставин, що є зараз в Україні, то як тренер ти виконуєш не тільки задачу футбольного наставника, а й багато інших. Одна з них – це допомагати своїм футболістам почуватися добре та мати достатньо впевненості, щоб розкривати свої таланти та гарно грати. Зрозуміло, що ситуація повністю відрізняється від усього, що кожен з нас звик бачити в наших країнах, і вона вимагає адаптації, соціальних навичок, а також прагнення дуже багато працювати кожен день, щоб команда удосконалювалася. Мені дуже допомагають працівники клубу, я за це вдячний. Як я казав минулого разу, бачу гарну організацію, люди намагаються зробити все можливе в цих обставинах, що не так уже й просто. Як ви знаєте, моя команда вчора їхала сюди майже 10 годин. Такий графік забирає чимало сил, а особливо такі подорожі. Водночас ми маємо душевні сили, щоб прийняти цей виклик і зробити все, що ми можемо. Отже, це не звичайна ситуація, але що є, то є. Усі працівники клубу, у тому числі я в ролі тренера, намагаються докласти максимальних зусиль, щоб знайти найкращий вихід із ситуації та конкурувати з іншими командами.

– Як ви вважаєте, гравці краще виступають, бо вони представляють свою країну і націю?

– Безумовно, це є частиною мотивації і додатковим поштовхом, коли ти виступаєш за свою країну, намагаєшся дати енергію людям, які там знаходяться, зіграти так, щоб вони пишалися тобою. Але базова мотивація в тому, щоб виступити як професіонал для своїх партнерів по команді та для клубу. Разом з тим ти представляєш свою країну у Європі, і зараз дуже важливо, щоб люди пишалися Шахтарем і щоб ми залишались у єврокубках якомога довше.