Олександр Шовковський розповів про переможний матч з Колосом.

«Перш за все, вітаю всіх зі світлим святом, Великоднем! Це велике свято надії та віри. Ми з вами віримо і сподіваємося, що в нашій країні якнайшвидше після нашої перемоги настане довгоочікуваний мир, і ми заживемо новим життям, адже ми з вами добре розуміємо, що такого, як було раніше, життя вже не буде, — цитує тренера офіційний сайт клубу.

По-друге, хочу подякувати всім нашим захисникам та захисницям за те, що вони роблять, за те, що дають нам можливість сьогодні святкувати з вами це свято, а також за те, що ми маємо можливість грати у футбол.

Ми виходимо грати проти суперника, який має якісь тактичні задуми, готується до гри з нами. Як саме суперник будуватиме свою гру, ми можемо зрозуміти, коли гра розпочнеться. Під час гри складніше зробити певні корективи, зробити зауваження гравцям, а у перерві на цей час. Це перше.

Другий момент – усі гравці мають певні навантаження на полі, виконують певний обсяг роботи та, відповідно, втомлюються. Втомлюючись, вони починають припускатися помилок. На це також треба розраховувати. Ми розуміли, що суперник вибудовуватиме свою гру дуже щільно, і я спеціально напередодні дивився матч U19, розуміючи, що команда, з якою працював головний тренер, гратиме приблизно в такому ж ключі. Деякі моменти ми врахували, що деякі довелося зробити певні корективи у перерві. Але ми також розуміли, що перший забитий гол може вплинути на гру. В принципі так і вийшло. Ми забили перший гол, а потім використали моменти завдяки вдалій реалізації у другому таймі. Хоча в першому таймі ми теж мали кілька досить непоганих моментів, але ми недостатньо вдало розпорядилися м'ячем.

Ми готуємо гравців, даємо їм інформацію, як діяти у тій чи іншій ситуації щодо розташування гравців команди-суперника. Загалом, на футбольному полі є чотири фактори, які можуть впливати на дії гравців – розташування щодо воріт суперника, розташування щодо м'яча, розташування щодо гравців суперника та розташування щодо гравців своєї команди. І я не можу сказати, що щось стоїть на першому місці, а щось – на четвертому. Потрібно у цих чотирьох площинах добре орієнтуватися та займати позиції. Я не прив'язую гравців до амплуа, якщо під час гри вони повинні сідати в опорну зону або зону оборони, вони повинні доопрацьовувати це до кінця.

Безперечно, щось вдається, щось ні. Коли є результат, хлопці відчувають, що ці зміни приносять свої плоди та гра дається. Іноді не все складається за нашим планом, але ми граємо проти команд, які будують тактичні схеми, будують завдання на гру. Я завжди говорю гравцям перед грою, щоб вони, виходячи на поле, отримували задоволення від кожного ігрового моменту, від кожної своєї дії, неважливо, в обороні чи атаці. Для команди не має значення, хто заб'є, поставить вирішальну крапку. Важливо, щоб ця крапка зрештою відбулася. А хто це буде – не має значення. Якщо пам'ятаєте, після минулої гри Назар Волошин сказав, що побачив, віддав на Шепелєва, а той забив гол. Це ті дії, які роблять краще. Він відчув ці емоції не від забитого м'яча, а від передачі. І так має бути завжди. Тоді ми стаємо об'єднані одним бажанням, однією метою»