Потонули в гавані

У шостому та заключному матчі турніру для збірної України на кону стояло більше фішок, ніж у попередніх матчах. Їхньою відмінністю стала безальтернативна передбачуваність результату, а ось поєдинок з Аргентиною явного фаворита не пропонував. Більше того, схрест третіх кошиків дозволяв ще на пару сходинок відштовхнутися від 24-го підсумкового рядка. На жаль, болюча поразка – 20:25 – відправила українок додому не в найкращому настрої.

У стартовому складі важко вгадувалась чи не вся сімка, тому варто її проговорити: Балог; Коновалова, Шукаль – Компанієць, Смбатян, Андрійчук – Прокопяк. 

Не перший сонний вхід у матч Прокоп'як коштував їй двохвилинним вилученням та випуском Науменка, яка пропустила попередній матч. Незібраний початок задало незручний тон увертюре, тому довелося довгий час, а як виявиться пізніше – всю зустріч – залишатися в ролі наздоганяючих. 

Приготовлений вінегрет зі швидким змішуванням основи та другого темпу вилився у відставання у «-5» вже до 20-ї хвилини. На щастя, наші дівчата не попливли остаточно, а навпроти – знайшли сили повернутися до матчу та скоротити рахунок до мінімуму (11:12), а на перерву піти з рахунком – 11:13, який нічого не говорить ще. 

Після паузи наш склад знову пристойно змінився. З'явилися Гладун, Козак (Шукаль перемістилася в другу лінію), Колодюк, але в грі суттєво нічого не змінилося – аргентинки діяли за рахунком, а залізною впевненістю у нашій команді відсвічувався лише кут Марини Коновалової.  

Міні-шансів південноамериканки надали достатньо. Однак ми їх наполегливо не хотіли використати. Кидки із шести метрів легко читалися голкіпером, якого ми зробили героєм зустрічі. І цей поєдинок нарешті став тим, де кожен рух і корисна дія має ціну в кілька разів вищу за номінальну.  

Тут би візьми та видай наш козир, найсильнішу карту чи дві. При тому, що суперник втратив під час турніру головну зірку команди Лусіану Мендосу. 

Аргентинські колеги запевнили, що вона взагалі – найкращий гравець та бомбардир усіх часів у своїй країні. Воротар «небесно-блакитних» прийде на прес-конференцію у її футболці – таким чином віддавши належне легенді, яка оголосила ще до чемпіонату, що завершить кар'єру у збірній. У цьому контексті доречно буде сказати, що наша ліва крайня Коновалова також завершила виступи у національній збірній. Приємно, що у її випадку – на мажорній ноті. Марина і матч і турнір провела на якісному рівні.

...Останній відрізок, де ми ще умовно залишалися у матчі –, район 44-ї хвилини (17:19). Ми не змогли наблизитися на мінімальну відстань, не реалізувавши черговий чистий кидок без опору з шести метрів. Подібна передріздвяна «щедрість» відгукнулася нам у чотири поспіль пропущені м'ячі (17:23), яка де-факто опустила завісу в заключному акті вистави з модною скандинавською вивіскою.

Де-юре команди поставили друк на рахунку – 20:25. 

10 ГРУДНЯ 2023 РОКУ. ЧС-2023. ОСНОВНИЙ РАУНД. 3 ТУР. ФРЕДЕРІКСХАВН (ДАНІЯ)

Аргентина – УКРАЇНА – 25:20 (13:11)

Україна: Балог (7/23, 30%) Гладун (2/9, 22%); Шукаль (3/8), Маркевич (1/3), Компанієць (0/2), Дяченко (0/1), Колодюк (2/4), Прокоп'як, Смбатян (3/7), Науменко (1/1), Поляк (1/2), Козак (0/1), Андрійчук (3/4), Коновалова (6/8), Соскида (0/1).

З: Когуч, Мелекесцева.

Перед звичною рубрикою зазначимо, що планується глибший та розгорнутий аналіз виступу українок, а тут – лише за матчем з Аргентиною. 

Балог (№1). Вперше з'явилася в основі на турнірі і передбачалося, що перші 30 хвилин. Повернулася на майданчик на 44-й хвилині та завершила поєдинок із пристойними показниками.

Гладун (№12). Начебто й зачепилася спочатку, але відіграла лише 12 хвилин у матчі.

Шукаль (№32).  Провела найбільше часу на майданчику, переміщаючись правим флангом атаки. Могла стати тією, хто затягне нашу команду до ближчого матчу, але не стала.

Козак (№22) та Дяченко (№21). Забий кожна своя, могли б допомогти команді зачепитися за матч.

Коновалова (№28). Найкраща у нашому складі. Єдина, хто роздягав голкіпера суперників, що спіймав кураж (17 сейвів). Якби не ЧС, завершила б кар'єру трохи раніше. Провела 15-й та останній матч у збірній на якісно високому рівні. Дякую за очевидну допомогу національній команді! 

Смбатян (№19). Від лідера ми чекали більше, але принаймні зовні поки що не видно гармонії у відносинах із тренерським штабом. Отримала міцний «радянський» наганяй і довго не могла прийти до тями, просидівши на лавці довше необхідного.

Андрійчук (№9). За цифрами – все чудово (3/4), найбільше результативних передач (чотири), непогано захищалася, але малюнок загальних дій команди не змінила. Від тащера залежить дуже багато у рівних матчах. З цією роллю не впоралася, а перехопити прапор не було кому.

Поляк (№14). Рівний матч намагалася тримати голову холодною.

Маркевич (№7). Її оцінка за цей матч і за турнір збігатимуться – є класні сплески, але потрібна цілісність, що дозволяє загрожувати весь час, який Мар'яна проводить на майданчику.  

Компанієць (№33). Чекаємо. 

Соскида (№8). Дві зіграні хвилини у першому таймі – задум тренера з використанням Карини не розгадав. 

Прокоп'як (№10). На чистій «двійці» все ще зі світлими перспективами, але займати місце основної лінійної в атаці – величезний аванс.

Науменко (№17). Моє головне переживання і матчу, і турніру загалом. Планувалася, що питання основної лінійної та центрального захисника закрите, але в результаті Андріяна розчинилася у пошуку себе. 

Колодюк (№34). Могла стати прихованою принцесою матчу. Забила два з двох, але у вкрай важливий момент забула переключити тумблер «чемпіонат України» на «чемпіонат світу». Замість кидка «с м'ясом» вирішила виконати парашут. Так співпало, що після нього отримали три м'ячі поспіль та втратили матч. 

Андронов. Цей матч міг підсолодити гірку пігулку. У результаті лише довів, що до цього турніру ми підійшли непідготовленими. Результат поєдинку з Аргентиною міг стати контраргументом у оцінці, що склалася в ході турніру. 

Наступні офіційні матчі збірна України проведе наступного календарного року. Наприкінці лютого/початку березня на нас чекає подвійна спарка з Ізраїлем у рамках відбору на Євро-2024. 

Ігор ГРАЧОВ, спеціально для XSPORT.ua з Фредеріксхавна

Фото ihf.info