Тренер Ковтуна: «Ілля здатний підкорити кожну бажану вершину й може реалізувати усі мої «забаганки»

Ірина Горбачова, тренер володаря трьох золотих медалей чемпіонату Європи-2024 Іллі Ковтуна, в ексклюзивному інтерв’ю XSPORT.ua поділилась своїми враженнями від виступу підопічного у Італії, проаналізувала перфоменс в кожному виді програми, та розповіла про майбутні плани в підготовці до Олімпіади у Парижі.

Як ви оціните виступ Іллі на чемпіонаті Європи?

Скажу, що на жаль не все вдалося, не з усім впоралися, не всі власні завдання виконали. Ілля був готовий до чемпіонату Європи, звичайно, ми його не виводили на максимальну пікову форму, проте, він був готовим до цих змагань!

Ми не впоралися в перший день, адже під час вільних вправ в першій новій складній зв'язці з акробатичних елементів Ілля страхував себе, щоб під час приземлення не вийти за килим, й трохи лишив центр ваги позаду себе й відбилася п'ята від килиму, Ілля зробив опір на руку, а далі нога почала тривожити, але виконувати комбінацію потрібно без зупинки й до кінця. Ілля вже страхував ногу, розуміючи, що з нею знову не все гаразд, й відбулося друге падіння. Ми втратили багато балів на вільних вправах. Після комбінації ми побачили, що нога починає збільшуватися на очах й вже по трохи синіти... На коні також припустилися помилки під час зіскоку, де загубили 1.30-1.50 бали... Стурбованість за ногу нас почали відволікати від головних завдань та нашої мети. Через проблеми з ногою в опорному стрибку зробили спрощену базу, але, не дивлячись на це, й тут мали б фінал з восьмим результатом, проте Ілля був вже третім українцем, а до фіналів допускаються по два гімнасти від країни.

На цих змаганнях був незвичний регламент - не було фіналу з багатоборства, а командний фінал був аж в заключний день. Аби був фінал, то, дав би Бог, ми реабілітувалися, а так маємо лише два особистих фінали, на котрих вже й викладалися на максимум, який намагалися ще й перевершити в командний день у боротьбі саме за командне золото!

Задоволена, що впоралися з двома своїми фінальними видами й побачили вірність напрямку свого руху! Радію, що чудово впоралися й в командний день та довели, що майбутнє, все таки ж, саме за складністю комбінацій, чистотою їх виконання та щоденною системною титанічною працею.

Три золота, декілька власних досягнень, нові рекордні події для української гімнастики це непогано. Рухаємося далі, адже це було вже вчора й щоб був результат завтра, то необхідно працювати вже від учора й сьогодні.

Дві золоті медалі в особистих змаганнях та третя в команді на першості континенту показують його високий рівень?

Базові оцінки, оцінки за виконання й нагородження медалями це й є результат кропіткої роботи, вміння зібратися й перемогти самого себе! Звичайно це показує наш рівень й на що Ілля здатний. Але ми спостерігаємо зараз за внутрішніми чемпіонатами найсильніших гімнастичних країн світу й будемо дивитися в протоколи усіх континентальних першостей, щоб мати ще більш чітке уявлення про свій та інших рівень!

Гадаю, що Ілля вже давно показав свій рівень, намагається системно його підтримувати, вдосконалювати й щоразу доводить серйозність наших намірів! Шлях наш складний, непростий, нелегкий, увесь час з завадами та перепонами, але ми намагаємося гідно долати усі труднощі й цим підсилюємо мить «смаку перемог» й підтримуємо наш народ та ЗСУ в нелегкій боротьбі на шляху до головної Перемоги нашої країни!

Можете розповісти як пройшли змагання з паралельних брусів, перекладині і в команді?

Паралельні бруси в перший день пішли з базовою оцінкою 6.9, так й планували для чемпіонату Європи. Отримали свою рекордну оцінку, котру змогли вдруге перевершити у фіналі. Намагалися покращити виконання в цій новій комбінації й Іллі це вдалося!

Поперечина, як завжди, це зовсім інша наша історія. Ми знову змінили комбінацію й переробили її будову! Нарешті ми знайшли найкращий варіант для Іллі й змогли завчасно на проміжних змаганнях накатати й налітати перельоти, щоб змістити їх в комбінації ближче до зіскоку, а не починати з них виконання! Маємо, більш менш стабільне виконання й оцінки за нього протягом трьох днів. Непоганий початок для реалізації наступних декількох наших планів.

Командний день був одразу після фіналів, без перерви в один день й Іллі було досить складно відновитися. У вільних вправах ми одразу зрозуміли, що не можемо стрибати, навіть при всій нашій шаленості, палкому бажанні та мегавідповідальності. В команді є ще три багатоборці, тож це не проблема, адже акробатика це основа гімнастики й кожний гімнаст має нею володіти. Опорний стрибок, знаючи, що в Олега Верняєва останній час з ним виникали проблеми, Ілля зголосився виконувати за команду, але складність 5.2, бо на більше нога неспроможна стерпіти. Геннадій Людвигович Сартинський поставив нас на п'ять приладів, але потім з мого відома й за погодженням з нами зняв Іллю зі стрибка, щоб не добивати остаточно ногу й щоб Олег Верняєв стрибав 5.6. Олег йшов на ризик й керуючись своїм вмінням вчасно зібратися. Гімнастика це завжди ризик й в усьому.

В змаганнях на коні Ілля добре потрапив в свою складну комбінацію, проте через малий час на відновлення допустився помилки на зіскоку, котра нам коштувала -0.3, а так би, була непогана й ще вища оцінка.

На кільцях також мали похибку в другій частині комбінації в -0.3 й через ногу вже не ловили доскок, хоча й викладалися на максимум.

Оскільки в команді усі припускалися похибок й помилок, адже всі люди, а не роботи, то Ілля вирішив ризикнути й спробувати підняти настрій команді на паралельних брусах й, заодно, для перспективи спробувати вже й на серйозних змаганнях базову оцінку 7.0. А отримали ми 8.800. Непогано! Ризик виправданий: й команді маємо плюсики до загальної суми, й собі вимальовуємо картину надалі.

Поперечина... Ілля завершує командний фінал, ми відстаємо від лідерів... уся увага прикута до нього, відповідальність максимальна. Можливо, варто було б спростити комбінацію й без ризиків зробити легке та підійнятись на друге командне місце але це не про нас. Ми вирішили виконати комбінацію, з якою вчора завоювали золото. Нам вдалось і ми отримали оцінку! А потім лунав гімн України…

Які висновки ви вже встигли зробити з цього чемпіонату Європи? Що цей турнір дав зрозуміти особисто вам?

Особисто для мене давно зрозуміло, що Ілля не має меж в своїх досягненнях, що він здатний підкорити кожну бажану вершину й може реалізувати усі мої «забаганки». Йому, до речі, дуже складно в гімнастиці через антропометричні дані. Я бачу його перспективи. Нам потрібно реабілітувати ногу в короткий термін, зробити її здатною витримувати навантаження й працювати-працювати-працювати... Часу до Олімпіади обмаль, а планів й ідей ще багато. Мусимо все встигнути!

Можна сказати, що такий важливий старт в контексті підготовки до Олімпіади для Іллі пройшов успішно?

Можна але це не буде відповідати дійсності, адже я завжди була й є максималісткою. Я ним пишаюся, три золота, нові особисті досягнення й нові рекордні досягнення для України. Але ми реалізували не всі наміри на цей старт, можливо це й є чудово, адже головний старт попереду.

Які ваші наступні плани до Ігор у Парижі?